Єдиний реєстр боржників — це систематизована база даних про боржників, яка є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників і запобігання відчуженню ними майна (п. 2 розд. І Положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5).

Реєстраторами, які вносять відомості до Єдиного реєстру боржників, є посадові особи органів державної виконавчої служби та приватні виконавці.
Реєстр є відкритим і доступний онлайн.

У сфері державної реєстрації прав

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх “обтяжень” підставою для відмови у державній реєстрації є ситуація, коли заявник звернувся із заявою щодо майна, відчуженого особою, яка на момент проведення реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників.

Отже, державний реєстратор зобов’язаний перевірити, чи не внесений до Єдиного реєстру боржників відчужувач нерухомого майна (продаж, дарування, внесення до статутного капіталу тощо).

Відмова не застосовується, якщо йдеться про:

• майно, придбане у процесі приватизації у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства;
• майно, відчужене боржником у межах процедур банкрутства (неплатоспроможності) відповідно до затверджених судом процедур (санація, ліквідація, реструктуризація).

У сфері державної реєстрації бізнесу

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, ФОП та громадських формувань”, під час реєстрації змін, пов’язаних із відчуженням частки засновника (учасника), державний реєстратор зобов’язаний перевірити, чи перебуває такий засновник у Єдиному реєстрі боржників.

У разі, якщо засновник (учасник) на момент подання заяви внесений до Реєстру боржників , державний реєстратор відмовляє у проведенні реєстрації
(п. 3-1 ч. 1 ст. 28 Закону).

Якщо правочин щодо відчуження частки нотаріально посвідчений, державну реєстрацію змін здійснює нотаріус (крім випадків, встановлених законом для окремих організаційно-правових форм).

Відмова не застосовується, якщо:

• засновником є державний орган або орган місцевого самоврядування;
• відчуження здійснюється в межах процедур банкрутства (відповідно до рішень господарського суду).

Поняття відчуження майна

Цивільний кодекс України не містить визначення поняття “відчуження майна”. Водночас воно закріплене у пп. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України відчуження майна — це будь-які дії платника податків, унаслідок яких він втрачає право власності або право користування майном у порядку, передбаченому законом.