У дружній атмосфері говорили про взаємопідтримку та довіру, вчилися чути й слухати одне одного, шукали слова, які можуть як провокувати конфлікти, так і допомагати будувати діалог чи примирятися.

Було багато щирості : учасники табору ділилися тим, що для них важливо, говорили просто й відверто, відкривалися до підтримки та розповідали свої історії — різні, непрості, але справжні, з болем і радощами водночас.

Разом із дітьми ми занурювались у захопливі ігри та психологічні вправи, які допомагали їм переключатися від гаджетів. Батьки ділилися, що дуже хочуть, аби їхні діти “відпочили” від екранів.

Окремою родзинкою став спільний похід на гору Менчіл . Дорога була непростою, але кожен крок давав нові сили , а навколо — полонини, ранкова роса, аромат чебрецю , ожина вздовж стежки та неймовірні краєвиди.

Ми повернулися з табору натхненні силою українських сімей , красою нашої землі та вірою в те, що щирий діалог і підтримка справді творять зміни!